КОЗА́ЧКА, КИ,
Коза́чка, ки, ж.
1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР.
2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419.
3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 265.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОЗАЧОК, ЧКА, →← КОЗАЧИЩЕ, ЩА,